На виконання плану роботи Ямпільського районного суду Сумської області на І півріччя 2016 року заплановано узагальнення судової практики по розгляду справ в порядку адміністративного судочинства на бездіяльність суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за 2015 рік.
Проблемні питання застосування норм процесуального права
Вивчення судової практики показало, що судом в основному правильно вирішуються питання щодо розгляду справ в порядку адміністративного судочинства на бездіяльність суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, із достатньою повнотою перевіряється законність постанов, прийнятих у справах про адміністративні правопорушення. Метою зазначеного дослідження є виявлення складних та спірних питань, які виникають у судовій практиці, вироблення пропозицій для забезпечення єдиного та правильного застосування законодавства.
Об’єктом цього дослідження є судові рішення вказаної категорії справ та надана судом інформація про практику розв’язання спорів за позовами фізичних осіб про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Правопорушення та адміністративну відповідальність за їх вчинення визначено низкою нормативно-правових актів, серед яких кодифіковані законодавчі акти – Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), Митний кодекс України, які містять перелік діянь, класифікованих як правопорушення, та встановлюють порядок застосування адміністративних стягнень. Іншими кодифікованими законодавчими актами – Лісовим, Повітряним, Водним кодексами України – визначено загальнообов’язкові правила поведінки, які держава встановлює з метою дотримання режиму законності, захисту прав і свобод громадян, суспільних і державних інтересів, проте не встановлено адміністративних стягнень за порушення цих правил, що пояснює їх відсильний характер.
Питання застосування адміністративних стягнень у певному виді суспільних відносин урегульовано також низкою законів України, серед яких закони України “Про правовий режим надзвичайного стану”, “Про боротьбу з корупцією”, “Про державну податкову службу в Україні”, “Про ветеринарну медицину”, “Про електроенергетику” тощо.
Питання розмежування юрисдикції судів
Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення визначено статтями 218 – 244-17 КУпАП.
У свою чергу, на такі справи не поширюється компетенція адміністративних судів (пункт 3 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС)).
Разом із тим статтею 287 КУпАП особі, щодо якої прийнято постанову у справі про адміністративне правопорушення, а також потерпілим надано право оскаржити її.
Відповідно до частини другої зазначеної норми постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному КУпАП.
Порядок оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, прийнятих іншими органами (посадовими особами), визначений статтею 288 КУпАП. Відповідно до цієї статті постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено:
постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом;
рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради - у відповідну раду або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом;
постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режим - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Постанову про одночасне накладення основного і додаткового адміністративних стягнень може бути оскаржено за вибором особи, щодо якої її винесено, чи потерпілого в порядку, встановленому для оскарження основного або додаткового стягнення.
Тобто, за змістом указаних правових норм, постанови про адміністративні правопорушення, прийняті судом, можуть бути оскаржені в порядку, визначеному КУпАП; для постанов, прийнятих іншими органами (посадовими особами), встановлено альтернативний порядок оскарження: або до виконкому відповідної ради, до відповідної ради, до вищестоящого органу (вищестоящої посадової особи), або до адміністративного суду в порядку, передбаченому КАС.
Аналізуючи порушене питання, слід звернути увагу на те, що у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності адміністративним судом не вирішується питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а перевіряється законність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд може визнати незаконним і скасувати рішення про накладення адміністративного стягнення або відмовити у цьому.
Строк звернення до суду
Відповідно до частини першої статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого зазначеним Кодексом або іншими законами. Частиною третьою цієї статті встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до суду.
У зв’язку з цим суду під час розгляду такої категорії справ слід застосовувати строки звернення до суду, встановлені статтею 289 КУпАП, тобто десять днів з дня винесення постанови.
Підстави скасування постанов у справах про адміністративні правопорушення
При розв’язанні спорів за позовами на рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень суди відповідно до частини третьої статті 2 КАС повинні перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Законність притягнення до адміністративної відповідальності у справах вказаної категорії
Розглядаючи справи цієї категорії суд, крім зазначеного вище повинен досліджувати такі обставини: чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи правильні висновки органу (посадової особи), який прийняв постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом’якшувальні обставини, майновий стан винного.
Як свідчить аналіз судової практики, підставами скасування рішень про накладення адміністративних стягнень, здебільшого, є недотримання процедури розгляду справ про адміністративні правопорушення, а саме: несвоєчасне вручення або складання протоколів про адміністративні правопорушення, постанов про притягнення до адміністративної відповідальності; несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення; розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та інші.
Відповідно до частини першої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ще однією підставою скасування постанов суб’єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності є неповне з’ясування обставин при вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення.
За 2015 рік Ямпільським районним судом Сумської області було розглянуто 1 (одну) справу в порядку адміністративного судочинства на бездіяльність суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: справа за адміністративним позовом Тимошенко М.П. до філії «Ямпільський район електричних мереж» ПАТ «Сумиобленерго» про визнання дій протиправними та скасування протоколу про накладення штрафу (справа №590/1278/14-ц, провадження №2-а/590/19/14, суддя Оснач С.В.), проте ухвалою Ямпільського районного суду Сумської області від 06.01.2015 року провадження у вказаній справі було закрито, оскільки даний спір не є публічно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Отже, завданням суду є правильне застосування норм чинного законодавства, досконалість дослідження наявності у діях особи, яку притягнено до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, тобто об’єкта, суб’єкта, об’єктивної та суб’єктивної сторони, наявності вини особи в здійсненні адміністративного правопорушення, перевірка законності та обґрунтованості складення протоколу, постанови та досліджувалось, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону щодо обов’язкової присутності особи при розгляді її справи та своєчасного повідомлення цієї особи про місце та дату розгляду справи.
Вважаю, що за необхідне ознайомити суддів Ямпільського районного суду Сумської області з даним узагальненням.
Голова
Ямпільського районного суду Г.М. Воловик
_03_03.png)
