flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

УЗАГАЛЬНЕННЯ судової практики щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення за II півріччя 2014 року

                        УЗАГАЛЬНЕННЯ

   судової практики щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення
                      за II півріччя 2014 року
 
Мною, суддею Ямпільського районного суду Сумської області Сатаровою О.В. проведено узагальнення судової практики щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення за II півріччя 2014 року.
Актуальність даного узагальнення полягає у тому, що дотримання форми,, змісту протоколу про адміністративне правопорушення, строків розгляду справи, якісної підготовки до розгляду справи, вивчення та дослідження всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи є запорукою невідворотності адміністративного стягнення і, в той же час, забезпеченням захисту прав громадян. Судова статистика має прикладний характер. Вона дозволяє виявити закономірності та характерні тенденції, які складаються у діяльності судів щодо вирішення по суті справ певної категорії. Що стосується мети даного узагальнення, то вона полягає у визначенні обов'язкових вимог до адміністративного протоколу, дослідженні підготовки та порядку розгляду адміністративної справи у суді, обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи та аналізі дотримання судами строків розгляду адміністративної справи.
Під час узагальнення було використано данні статистичної звітності за 2013-2014рр.
Так, за II півріччя 2014 року:
276 справ - надійшло для розгляду;
19 справа - залишок нерозглянутих справ на початок звітного періоду; 6 справ - повернуто, в т.ч. З справи - для належного оформлення; 270 справ - розглянутих;
19 справи - залишок нерозглянутих справ станом на 01.01.2015 року.
Накладено адміністративних стягнень у вигляді: попередження - 17 справ;
штрафу - 140 справа на загальну суму 74309 грн., з них сплачено - 44430 грн. позбавлення спеціального права - 6 справ; громадські роботи - 13 справ; адміністративний арешт - 64 справи.
За П півріччя 2013 року:
291 справ - надійшло для розгляду;
13 справа - залишок нерозглянутих справ на початок звітного періоду; З справ - повернуто, в т.ч. З справи - для належного оформлення; 279 справ - розглянутих;
22 справи - залишок нерозглянутих справ станом на 01.01.2015 року.
Накладено адміністративних стягнень у вигляді: попередження - 5 справ;
штрафу - 162 справа на загальну суму 111588 грн., з них сплачено - 40090 грн.
оплатне вилучення предмету - 1 справа;
позбавлення спеціального права - 16 справ;
громадські роботи - 18 справ;
адміністративний арешт - 35 справи.
Отже, за друге півріччя 2014 року в провадженні Ямпільського районного суду Сумської області всього перебувало 276 справа про адміністративні правопорушення, що на 15 менше ніж за той самий період 2013 року. За вищевказаний період судом розглянуто з винесенням постанов 270
справ, що на 3,2% менше, ніж за аналогічний період 2013 року.
 
Дотримання вимог щодо складання протоколу про адміністративні правопорушення
Відповідно до п.22 ч.І ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них. Практика свідчить, що значна кількість протоколів про адміністративні правопорушення, складаються без дотримання вимог, визначених законом, що у подальшому дає підстави для закриття справи і для висновків про необґрунтованість відкриття провадження у справі.
Вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення містить ст.256 КУпАП.
Усі відомості, які повинен містити протокол про адміністративне правопорушення можна умовно поділити на три групи.
До першої групи відносяться обставини, які характеризують адміністративне правопорушення. Так, у протоколі зазначається місце та час його вчинення, суть адміністративного правопорушення. Особа, яка його складає повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер.
До другої групи відомостей належать обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності. Вказані відомості мають суттєве значення, оскільки забезпечують індивідуалізацію адміністративної відповідальності, що відповідає вимогам ст.61 Конституції України, яка передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Крім того, згідно абз.2 ст.ЗЗ КУпАП передбачено, що при накладенні адміністративного стягнення має бути врахована особа порушника, його майновий стан, обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність.
До третьої групи належать відомості, що стосуються форми протоколу. У ньому зазначаються дата та місце складання, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол, прізвища свідків і потерпілих, якщо вони є. Вказані відомості мають важливе значення, оскільки, наприклад, відсутність відомостей про особу, яка склала протокол, робить його недійсним, бо не дозволяє визначити, чи мала вказана особа повноваження на його складання.
Аналіз судової практики засвідчив, що на практиці складені протоколи у багатьох випадках не відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством. Особливо це стосується нехтування вимогами ст. 256 КУАП при оформленні адміністративних протоколів.
Необхідно зазначити, що особи, які складають протоколи про адміністративні правопорушення, часто відносяться до оформлення справ поверхово і формально. Документи, згідно яких правопорушники притягуються до адміністративної відповідальності, не завжди містять належні реквізити, є випадки, що протоколи складаються неграмотно, не повно, з масою виправлень, нерозбірливо.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення крім місця, часу вчинення і суті останнього слід зазначати точно і правильно нормативний акт, яким передбачено відповідальність за нього (з зазначенням не лише статті, а і її частини), наводити пояснення правопорушника, інші відомості, які необхідні для своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
На практиці ж, у деяких протоколах суть правопорушення викладена не чітко, не зазначено місце вчинення правопорушення. Також у протоколах не завжди зазначається частина відповідної статті, згідно якої особа притягається до адміністративної відповідальності (наприклад, справи №590/1176/14-п, №590/829/14-п (суддя - Оснач С.В.)).
Майже в усіх протоколах не вказано чи притягалася дана особа до адміністративної відповідальності раніше, не додавались копії постанов суду про притягнення правопорушника до відповідальності за попередній період (Справи №590/1128/14-п, 590/1118/14-п, 590/1115/14-п, 590/73 8/14-п, 590/926/14-п, 590/1018/14-п, 590/960/14-п, 590/974/14-п та інші, замість цього чомусь зазначено: «згідно довідки з «АРМОР»»), а також відсутні пояснень цієї особи, свідків, потерпілих. При зазначенні свідків правопорушення в протоколах відсутні підписи цих осіб, як приклад Протокол СУ №018402 про адміністративне правопорушення, складений 10.11.2014 року ст. о/у КМСД Ямпільського РВ УМВС України в Сумській області ст. лейтенантом міліції Поліщук П.А. (Справа №590/1118/14-п).
Це все є суттєвими порушеннями, які можуть призвести до порушення конституційних прав і свобод осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, повернення справи на доопрацювання, шо викликає тяганину в розгляді справи впродовж розумного строку, що гарантується Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
З-поміж негативних наслідків визначаються також і такі, що тягнуть за собою закриття провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Як приклад можна навести Справи № 590/868/14-п, 590/867/14-п (суддя Оснач С.В.).
Також не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, відносно якої він складений. Проте протоколи із зазначеним недоліками до суду все ж таки надходять.
Так, як приклад можна навести Справи №590/960/14-п, №590/1176/14-п, №590/1101/14-п, № 590/760/14-п, №590/726/14-п, №590/1000/14-п, №590/907/14-п. Протоколи про адміністративне правопорушення, що надійшли до суду по цим справам, містять різного роду виправлення, а саме: закреслення, виправлення дат складання протоколу, виправлення адреси місця проживання особи, що вчинила адміністративний проступок; виправлення частини або номера статті, згідно якої передбачена відповідальність; виправлення прізвища, імені та по батькові особи, стосовно якої складено протокол.
Дуже часто в протоколах про адміністративне правопорушення не в повній мірі заносяться анкетні дані порушника, інколи відсутні посилання на статті/частину статті КУпАП, які порушені, не записані адреси свідків та потерпілих, що у подальшому унеможливлює сповіщення їх про час і місце розгляду справи судом.
Протокол обов'язково має бути підписаний особою, яка його склала та особою, стосовно якої вказаний протокол складено. Якщо особа, яка вчинила правопорушення відмовляється від підписання протоколу, то у протоколі про це робиться відповідний запис. За наявності свідків та потерпілих протокол також підписують вказані особи. Також у протоколі мають бути зазначені пояснення вказаної особи.
Протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Порушення вимог щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення призводить до неможливості дотримання закріпленого у ст.ЗЗ КпАП України принципу індивідуалізації стягнення, яке не може бути застосоване до певної категорії осіб, що вчинили правопорушення. Неточності, закреслення, неправильно вказані відомості у протоколі негативно впливають на процес розгляду справи про адміністративне правопорушення, провокують затягнення розгляду справи та перехід помилки з протоколу у постанову суду, який змушений керуватись даними, які містить той чи інший протокол про адміністративне правопорушення.
Строки надходження адміністративного протоколу та його реєстрація в суді
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення. Адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Справа про корупційне правопорушення розглядається суддею у триденний термін з дня передачі її судді. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 164-14 КУпАП - «порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти» може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 44-1, 106-1, 106-2, 162, 173, 173-1, 173-2, 178, 185, ч.І ст.185-3, статтями 185-7, 185-10, 188-22, 203 - розглядаються судом протягом доби; статтями 146, 160, 160-2, 185-1, 212-7 - 212-20 - у триденний строк; статтями 46-1, 51, 166-9,176, 188-34 - у п'ятиденний строк; статтями 101-103 КУпАП - у семиденний строк (ст. 277 КУпАП).
У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, проте за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше, як через місяць з дня прийняття рішення про відмову у порушенні кримінальної справи або про її закриття.
Не своєчасне направлення до суду адміністративних матеріалів, або не своєчасне складання протоколів по цим справам призводить до закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, оскільки закінчуються встановлені законом строки розгляду.
Згідно ч.І п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Так, постановою Ямпільського районного суду Сумської області адміністративну справу за ст.124 КУпАП стосовно Фадєєва В.С. було правомірно провадженням закрито, в зв 'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку накладення адміністративного стягнення, що виключає можливість накладення адміністративного стягнення. (Справа № 590/945/14-п Голова суду Воловик Г.М).
Реєстрація адміністративних матеріалів, які надійшли до суду здійснюється в день надходження, але не пізніше наступного дня. Після реєстрації, адмінматеріал в той же день передається відповідному судді. Розгляд справ про адміністративне правопорушення є центральною стадією провадження, яка закінчується постановленням рішення по справі. КУпАП не містить вичерпного переліку строків, протягом яких справи про адміністративні правопорушення мають бути розглянуті, а встановлює бланкетну норму, відповідно до якої законами України може бути передбачено й інші строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Аналіз судової практики за II півріччя 2014 року показав, що судом при розгляді справ про адміністративні порушення строки дотримуються. Порушення строків розгляду справ про притягнення до адміністративної відповідальності виявлено не було.
Складення постанови по справі про адміністративне правопорушення
Стан якості складення та оформлення постанов у справах про адміністративні правопорушення проаналізовано з метою усунення причин порушення законодавства при винесенні постанов, утвердження принципу їх законності та остаточності. У практиці Ямпільського районного суду Сумської області проблем, пов'язаних із винесенням постанов при розгляді справ про адміністративні правопорушення не виникало.
Висновки та пропозиції
Вивчення та аналіз судової практики розгляду справ зазначеної категорії проведені з метою усунення та недопущення в подальшому помилок при розгляді справ судом та здійснення ними відповідного реагування на порушення, що допускаються іншими органами. Аналіз практики застосування норм адміністративного законодавства органами, яким законом дозволено притягувати громадян до адміністративної відповідальності, зокрема, збирання та застосування доказів, оформлення протоколів про адміністративні правопорушення, їх розгляд і прийняття рішень, виконання постанов про накладення адміністративних стягнень, а також застосування заходів адміністративного примусу свідчить про те, що працівники таких органів не завжди дотримуються вимог, які висуваються при здійсненні провадження у справах про адміністративні правопорушення. Аналіз судової практики засвідчив, що складені протоколи у багатьох випадках не відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством. Особливо це стосується нехтування вимогами ст. 256 КУАП при оформленні адміністративних протоколів. Це, звичайно, є значною проблемою, оскільки протокол про адміністративне правопорушення є основною доказовою базою, яка несе в собі фіксування вчиненого адміністративного правопорушення.
Тому діяльність органів публічної адміністрації, які уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення має не лише контролюватися з боку вищестоящих органів. Працівників таких органів необхідно відповідним чином навчати, проводити семінарські заняття, систематичні курси підвищення кваліфікації, загалом підвищувати рівень правової культури таких працівників. Таким чином можна забезпечити як невідворотність та індивідуалізацію юридичної відповідальності, так і захист прав, свобод та законних інтересів громадян нашої держави.
Пропоную дане узагальнення довести до відому не лише суддів Ямпільського районного суду Сумської області, але й посадових осіб органів, які уповноважені згідно закону складати протоколи про адміністративні правопорушення.
 
                Суддя                                                                                        О.В. Сатарова