Необізнаність про заповіт є підставою для призначення додаткового строку для спадкування: рішення ВС

Верховний Суд роз'яснив, в яких випадках надається додатковий строк для прийняття спадщини

Суть справи: позивач звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позов мотивовано тим, що він не був обізнатий про наявність заповіту його померлої бабусі, яким вона заповідала все майно своєму сину, та позивачу, у рівних частинах кожному.

Позивач пояснив, що на час складення вказаного заповіту був малолітнім та до вересня 2018 року не знав про наявність у нього спадкових прав щодо вищезазначеного майна, оскільки не підтримував довгий час родинних стосунків зі своїми родичами, зокрема і матір`ю, яка не сказала йому про заповіт після смерті бабусі.

Місцева нотаріальна контора відмовила у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги, надавши позивачу додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили на подання заяви про прийняття спадщини.

Рішення обґрунтовано тим, що строк для прийняття спадщини пропущено позивачем з поважних причин, зокрема у зв`язу з необізнаністю спадкоємця про наявність заповіту. Крім того, державний нотаріус, встановивши наявність заповіту, не вчинила жодних дій для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, не зробила виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у газеті.

Апеляційний суд погодився із таким висновком.

Колегія суддів Цивільного суду ВС залишила рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Відповідну постанову у справі № 130/2517/18 ВС прийняв 21.09.2020. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM, яку можна протестувати тут.

ЛІГА:ЗАКОН презентує Verdictum PRO - першу систему аналізу судових рішень із функціоналом передбачення вірогідності перемоги в суді за допомогою штучного інтелекту. Система Verdictum PRO дає змогу визначити вірогідність ухвалення схожого судового рішення за допомогою математичних моделей машинного зчитування інформації. Сьогодні Verdictum PRO аналізує понад 80 млн документів. Долучайтеся до перших користувачів революційного рішення Verdictum PRO.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо:

- у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;

- ці обставини суд визнав поважними.

ВС зазначив, що на нотаріуса покладено обов`язок щодо повідомлення про необхідність подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Допитаний у судовому засіданні нотаріус, вказував, що позивача не було повідомлено про відкриття спадщини, наявність на його ім`я заповіту та, відповідно, наявності у нього спадкових прав.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття  спадщини у такому випадку потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Джерело: ЮРЛІГА