Мовний закон: як це працює?

У супермаркеті та в інтернет-магазині, у кав’ярні, ресторані, банку, на АЗС, в аптеці чи бібліотеці – обслуговування має бути українською. Лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою. Так, з 16 січня 2021 року відповідно до статті 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (далі – Закон) всі надавачі послуг незалежно від форми власності мають обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги державною мовою. Про прийняття відповідного Закону, набрання чинності статті 30 Закону, запровадження штрафних санкцій, механізм реагування та про інші нововведення розповідає юрист Сумського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Богдан Сюркало.

Відповідно до Закону державна мова має використовуватися в освітній та медичній сферах, у трудових відносинах та у сфері обслуговуванні споживачів, а також під час публічних заходів, у рекламі та інших сферах. Крім того, Закон зобов’язує посадовців володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків. Дія цього Закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Про новації

16 січня 2021 року набрала чинності стаття 30 Закону щодо використання української мови як державної у сфері обслуговування споживачів підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності; фізичними особами – підприємцями; іншими суб’єктами господарювання, що обслуговують споживачів, у тому числі інтернет-магазинами.

Споживач отримав право на обслуговування державною мовою «за замовчуванням» у закладах торгівлі, у тому числі інтернет-магазині, розважальних закладах, закладах харчування тощо. Водночас на прохання споживача його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.

Українською мовою має надаватися інформація про вироби (товари), роботи чи послуги: на цінниках, в інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо. Така інформація може дублюватися будь-якою іншою мовою.

Про штрафи

За порушення суб’єктами господарювання вимог, встановлених статтею 30 Закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів, передбачені штрафні санкції, порядок накладення яких встановлено статтею 57 Закону.

Так, порушників не будуть одразу штрафувати. Відповідно до Закону, якщо споживача не обслуговують державною мовою в певному закладі чи на вебсайті, Уповноважений із захисту державної мови («мовний омбудсмен») чи його представник має скласти акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови, оголосити попередження суб’єкту господарювання-порушнику та вимогу усунути порушення протягом 30 днів від дати складання акту.

У разі повторного порушення (протягом року) стосовно суб’єкта господарювання складається протокол за результатами здійснення заходу державного контролю за застосуванням державної мови, розглядається справа про правопорушення та може накладатися штраф ‒ від трьохсот (5100 гривень) до чотирьохсот (6800 гривень) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Справа про накладення штрафу розглядається за участю представника суб’єкта господарювання.

Про механізми реагування

У разі порушення прав на отримання інформації та послуг українською мовою необхідно звернутися до представника суб’єкта господарювання з проханням щодо обслуговування державною мовою. У випадку відмови потрібно звернутись до керівництва суб’єкта господарювання або на гарячу лінію відповідного закладу (за наявності).

У випадку повторної відмови, зафіксувати факт такої відмови та дані суб’єкта господарювання й звернутися зі скаргою на відповідні рішення, дії чи бездіяльність до Уповноваженого із захисту державної мови: 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12; e-mail: skarha@mova-ombudsman.gov.ua або заповнити форму скарги за посиланням: https://mova-ombudsman.gov.ua.

Відповідно до статті 55 Закону у скарзі має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання особи, викладено суть скарги. Письмова скарга повинна бути підписана заявником із зазначенням дати. В електронній скарзі також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявникові може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування підпису під час надсилання електронного звернення не вимагається.

Про контроль

Уповноважений із захисту державної мови здійснює державний контроль за застосуванням державної мови у випадку надходження скарги, а також за власною ініціативою.

Уповноважений, його представник під час здійснення державного контролю за застосуванням державної мови має право:

1) одержувати на свою вимогу копії документів та іншу інформацію, що стосується предмета контролю, необхідну для здійснення контролю за застосуванням державної мови;

2) безперешкодно відвідувати органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, бути присутнім на їх засіданнях з дотриманням вимог закону;

3) одержувати на свою вимогу копії документів та іншу інформацію, що стосується предмета контролю, від громадських об’єднань, політичних партій, інших юридичних осіб.

Джерело: "Юридична Газета"