Про надання та оплату відпустки для працівників, які навчаються у вищих навчальних закладах

Відповідно до статті 202 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) кожний роботодавець (незалежно від виду його діяльності та форми власності) повинен створювати працівникам, які навчаються без відриву від виробництва, необхідні умови для поєднання роботи з навчанням.

Хочемо приділити увагу відпусткам у зв’язку з навчанням у вищих навчальних закладах, оскільки саме вони використовуються найчастіше.

Тривалість відпустки у зв’язку з навчанням у вищому навчальному закладі залежить від рівня акредитації закладу, курсу на якому навчається студент, навчальної відпустки.

Відпустки у зв’язку з навчанням у вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти (ст. 216 КЗпП, ст. 15 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі — Закон № 504) — надається за умови успішного навчання, а її тривалість, залежно від конкретних обставин, складає від 10 календарних днів до чотирьох місяців.

Підставою для надання працівникові додаткової оплачуваної відпустки у зв’язку з навчанням є документ, оформлений навчальним закладом, у якому працівник навчається (довідка-виклик на сесію). У цьому документі зазначається період, протягом якого студент має брати участь у лабораторно-екзаменаційній (екзаменаційній) сесії та інформація про його успішність; заява працівника про надання йому додаткової відпустки у зв’язку з навчанням.

Надання відпустки оформлюється наказом керівника підприємства (установи, організації).

Право на такі відпустки передбачено Конвенцією Міжнародної організації праці про оплачувані навчальні відпустки від 24 червня 1974 року № 140, главою XIV «Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням» КЗпП, розділом ІІІ Закону № 504.

Згідно з Конвенцією Міжнародної організації праці про оплачувані навчальні відпустки, «навчальні» відпустки надаються працівникам з метою навчання на визначений період у робочий час з виплатою відповідної грошової допомоги.

Статтею 115 КЗпП та статтею 21 Закону № 504 передбачено, що заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пiзнiше, нiж за три днi до її початку.

Згідно зі статею 7 Конвенцiї Міжнародної організації праці про оплачувані учбові відпустки, кожна особа, яка користується вiдпусткою одержує за повний перiод цієї вiдпустки заробiтну плату, нараховану вiдповiдно до методу, що визначається компетентним органом влади або іншим вiдповiдним органом у кожнiй країнi.

Стаття 217 КЗпП визначає, що на час додаткових відпусток у зв’язку з навчанням (статті 211, 213, 216 КЗпП) за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата.

У відповідності до пункту 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (зі змінами), нарахування виплат за час додаткових відпусток у зв’язку з навчанням провадиться шляхом ділення загальної суми заробітної плати за останні 12 місяців, що передують навчальній відпустці (або за менший фактично відпрацьований період, якщо відпустка надається до спливу цього часу) на відповідну кількість календарних днів року (чи, відповідно, меншого відпрацьованого періоду) за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством. Отриманий результат перемножується на кількість календарних днів навчальної відпустки.

Варто пам’ятати, що на підставі статті 36 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР, за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.

Джерело:  журнал «КАДРОВИК.UA»