flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Неповнолітні працівники: особливості залучення до роботи

07 травня 2021, 09:21

У Держпраці нагадали роботодавцям про особливості залучення до роботи неповнолітніх працівників.


Читайте також: "Яка сім’я вважається багатодітною і який розмір допомоги на дітей?"

Трудові відносини, що виникають під час використання праці неповнолітніх, регулюються зокрема главою XIII Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України), яка має назву «Праця молоді». Основними положеннями зазначеної глави передбачено:

Неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України. Не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років.

За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п’ятнадцяти років.

Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює. На кожному підприємстві, в установі, організації має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років, із зазначенням дати їх народження. Забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років на важких роботах і на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.

Забороняється також залучати осіб молодше вісімнадцяти років до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Для молодих робітників, які поступають на підприємство, в організацію після закінчення загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних навчальних закладів, курсів, а також для тих, що пройшли навчання безпосередньо на виробництві, в передбачених законодавством випадках і розмірах та на визначені ним строки можуть затверджуватись знижені норми виробітку. Ці норми затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом.

Заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Праця працівників молодше вісімнадцяти років, допущених до відрядних робіт, оплачується за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників.

Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємства можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати.

Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років надаються у зручний для них час.

Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років повної тривалості у перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації тощо.

Але при цьому роботодавцям необхідно пам’ятати, що чинним законодавством передбачені й інші вимоги, окрім зосереджених в главі XIII КЗпП України, яких необхідно дотримуватись при використанні праці неповнолітніх. Так, частина п’ята статті 24 КЗпП України вимагає обов’язкового додержання письмової форми при укладенні трудового договору з неповнолітнім. Статтею 33 КЗпП України забороняється тимчасове переведення на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, осіб віком до вісімнадцяти років без їх згоди. Згідно з вимогами статті 75 КЗпП України та статті 6 Закону України «Про відпустки» щорічна основна відпустка особам віком до вісімнадцяти років надається тривалістю 31 календарний день. Також забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом робочого року та заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією особам віком до вісімнадцяти років.

Джерело: "Юридична Газета"