Арешт нерухомого майна – неправомірно – скасувати

Які найбільш поширені випадки «неправомірного» обтяження нерухомого майна власника?

Уявімо ситуацію, що власник, отримавши інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, виявив, що за об'єктом нерухомого майна зареєстровано обтяження, а саме: арешт нерухомого майна.

Підказка власнику - першочергово потрібно з'ясувати підставу для державної реєстрації обтяження, ці відомості містяться в вищевказаних реєстрах.

Розглянемо декілька поширених ситуацій та запропонуємо власнику шляхи судового захисту його права, а саме правомочності власника щодо вільного володіння та розпорядження своїм майном.

Ситуація № 1

Боржник у виконавчому провадженні дізнався про обтяження всього свого нерухомого майна на підставі відповідної постанови державного виконавця. Разом з тим, за рішенням суду та виконавчим документом, Боржник є заставодавцем рухомого майна, тобто, стягнення може бути звернено лише на заставлене Боржником рухоме майно.

Питання. Чи є правомірним таке обтяження всього нерухомого майна Боржника у виконавчому провадженні та яким способом можливо відновити порушене право?

Відповідь. На підставі статей 447, 448 Цивільного процесуального кодексу України, звернутися до суду з відповідною Скаргою на дії державного виконавця та просити скасувати Постанову, якою накладено арешт на все нерухоме майно Боржника та оголошено заборону на його відчуження. Оскільки, відповідно до положень статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Тобто, існування арешту порушує конституційне право Боржника володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю (стаття 41 Конституції України).

Що відповідає висновку Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у цивільній справі № 712/12136/18 (Постанова від 24 травня 2021 року): відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи, органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Установивши, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що він не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Готуєтеся до судового засідання? Дізнавайтеся шанси на перемогу в системі VerdictumPRO. Спробуйте безкоштовний тест прямо зараз.

Ситуація № 2

Боржник, або навіть особа, що не є учасником виконавчого провадження, дізнався про обтяження всього свого нерухомого майна на підставі відповідної постанови державного виконавця. Разом з тим, виконавче провадження, в межах якого накладено арешт, згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження, має статус «ЗАВЕРШЕНО». Виконавча служба повідомляє, що матеріали цього виконавчого провадження знищено.

Питання. Чи є правомірним таке обтяження всього нерухомого майна у виконавчому провадженні та яким способом можливо відновити порушене право?

Відповідь. Звернутися до суду з відповідною позовною заявою про скасування обтяження, а саме, арешту нерухомого майна. Оскільки статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи безперешкодно користуватись своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Крім того, згідно із статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення тільки у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав.

Ситуація № 3

Спадкоємець прийняв спадщину, однак дізнався від нотаріуса про те, що здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно неможливо, оскільки на це нерухоме майно накладено обтяження, а саме, арешт.

Питання. Чи є правомірним таке обтяження, у випадку коли обтяження було накладено в межах кримінального провадження щодо нерухомого майна спадкодавця та яким способом можливо відновити порушене право?

Відповідь. Щоб обрати вірний спосіб захисту свого права, необхідно відповісти на питання: за правилами якого кодексу (тобто коли саме) КПК України 2012 року чи КПК України 1960 року накладено арешт.

Так, Велика Палата Верховного Суду відступила від її висновку, сформульованого в пункті 49 постанови 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц, у частині того, що питання про скасування арешту майна, накладеного за КПК України 2012 року, після закриття слідчим кримінального провадження слід вирішувати за правилами цивільного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду надала чітку відповідь на питання щодо обрання способу захисту права. Спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та незнятого за цим Кодексом після закриття кримінальної справи, слід розглядати за правилами цивільного судочинства. Натомість питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, має вирішувати слідчий суддя за правилами кримінального судочинства (згідно висновку Великої палати Верховного Суду у цивільній справі № 727/2878/19).

Джерело: "ЛІГА:ЗАКОН"