У Раді зареєстрували законопроект про юридичну освіту

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект "Про юридичну (правничу) освіту і загальний доступ до правничої професії".

            Законопроект визначає засади Стандарт юридичної (правничої) освіти, а також встановлює механізми оцінювання якості юридичної (правничої) освіти та загального доступу до правничої професії.

            Підготовку правників в Україні здійснюватимуть правничі школи, які перебуватимуть у підпорядкуванні центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки (класичні університети, профільні університети), та приватні вищі навчальні заклади.

            Підготовку правника здійснюватиметься лише в рамках магістерського рівня вищої освіти. Ступінь магістра права здобуватиметься на основі повної загальної середньої освіти і присуджується в результаті успішного засвоєння відповідної освітньої програми, обсяг якої становить не менше 300 кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи.

            Правничі школи здійснюватимуть підготовку правників лише в межах денної форми навчання.

            Правничими професіями в Україні визнаватимуться професії судді, адвоката, прокурора та нотаріуса.

            Для отримання правничих професій передбачається складання єдиного державного кваліфікаційного іспиту зі спеціальності «право».

            Право на складання кваліфікаційного іспиту матимуть особи, які завершили навчання у правничій школі, успішно засвоїли відповідну освітню програму, обсяг якої становить не менше 300 кредитів ЄКТС, підготували та захистили магістерську роботу.

            За умови успішного складання Єдиного державного кваліфікаційного іспиту зі спеціальності «право» особа отримуватиме диплом магістра державного зразка за спеціальністю «право».

            Якщо відповідний закон приймуть у парламенті, то вишам, які зараз готують правників, доведеться отримувати нові ліцензії, оскільки за старими вони не зможуть готувати правників. На це їм дадуть два роки. Ще п'ять років відводиться на те, аби виші перебудувалися на підготовку правників відповідно до цього закону.

            Викладати у таких вишах зможуть лише ті, хто вільно володіє хоча б однією з офіційних мов Ради Європи.

            Поява такого законопроекту сколихнула юридичну спільноту, а особливе занепокоєння викликала норма про те, що особи, які на момент набрання чинності цим Законом працюють на посадах керівників та заступників керівників юридичних служб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, держслужбовці Міністерства юстиції України та його територіальних підрозділів, працівники центрів БПД, помічники судді, адвоката, прокурора та нотаріуса; викладачі правничих шкіл, вважаються такими, що мають вищу юридичну освіту протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом. Це викликало неймовірний ажіотаж серед юристів.

            У відповідь на бурхливе обговорення законопроекту його ініціатор Оксана Сироїд заявила, що на листопад планується його обговорення. Вона пояснила, що всі, хто отримали юридичну освіту, залишаться особами з юридичною освітою. Закон жодним чином не вплине на тих, хто має юридичну освіту, але не має наміру ставати суддею, адвокатом, прокурором чи нотаріусом. Закон також не зачіпає статусу нинішніх суддів, адвокатів, прокурорів чи нотаріусів. Закон стосуватиметься лише тих, хто в майбутньому планує стати суддею, адвокатом, прокурором чи нотаріусом.