Голова ГО «Асоціація слідчих суддів України» Сергій Чванкін:

«Психологічний тиск і навіть погрози не змусили жодного з нас відмовитися від виконання своїх обов’язків»

В„–45 (1343) 25.11—01.12.2017

МАРИНА БОЙКО

658

Три року тому була створена громадська організація «Асоціація слідчих суддів України». За цей час у представників асоціації народилося багато ідей щодо вдосконалення законодавства, їхні пропозиції підтримують парламентарі. Як удається переконати народних обранців у необхідності внесення змін до актів? Хто й чому «перевіряє» слідчих суддів на стресостійкість? Про це та інше «ЗіБ» розповів керманич АССУ, голова Київського районного суду м.Одеси Сергій ЧВАНКІН.

«Захист суддів відбувається тоді, коли актуальність реакції ВРП втрачає сенс»

— Сергію Анатолійовичу, нині в деяких ситуаціях володарі мантій, які виконують обов’язки слідчих суддів, не почувають себе в безпеці. Особливо це стосується розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу. Як служителям Феміди захистити себе?

— Нині проблема незахищеності суддів — серйозна. Так, окремі учасники процесу, щоб домогтися винесення рішення на свою користь, нехтують правами на апеляційне та касаційне оскарження й замість цього звертаються до правоохоронних органів із заявами про

скоєння суддею кримінального злочину — постановлення завідомо неправосудного рішення. Випадки тиску на суддів шляхом ініціювання кримінального переслідування набули вже масового та системного характеру.

Є випадки звернення щодо втручання в суддівську діяльність у зв’язку з викликом до правоохоронних органів як свідків у кримінальних провадженнях з питань ухвалення рішень або справ, що перебувають у провадженні. На жаль, реакція Вищої ради правосуддя на такі дії правоохоронних органів не завжди є вчасною. Захист суддів відбувається не відразу після вчинення тиску, а через кілька тижнів, навіть місяців, коли актуальність реакції ВРП втрачає сенс.

Уважаю, що з метою швидкого, оперативного реагування на повідомлення суддів про втручання в їхню діяльність необхідно внести зміни до регламенту Ради стосовно оперативності розгляду таких повідомлень, а саме: порядок і строки розгляду таких повідомлень мають бути за аналогією з розглядом ВРП клопотань прокурора щодо надання дозволу на затримання судді, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

— Як ви сказали, одним із засобів тиску на суддю є використання ст.375 Кримінально кодексу. Конституційний Суд відмовився тлумачити термін «неправосудний». Чи продовжуватиме боротьбу за виключення з кодексу цієї статті?

— Необхідність офіційного тлумачення терміна «неправосудний» зумовлена тим, що він не дістав конкретизації в поєднанні з термінами «незаконність» і «необґрунтованість» у жодному законодавчому акті, що є ризиком

порушення прав громадян на справедливий судовий захист і гарантій незалежності суддів при здійсненні ними правосуддя.

Виконуючи рекомендації Групи держав проти корупції Ради Європи (GREСO), АССУ направила до Верховної Ради звернення щодо сприяння реєстрації законопроекту про декриміналізацію ст.375 КК.

«Бувають ситуації, коли у вихідний день необхідно кинути все та мчати до суду»

— Чи відомі вам випадки, коли після розгляду клопотань у психологічно складній атмосфері слідчі судді відмовлялися від подальшого виконання обов’язків і просили збори суддів обрати для виконання цих функцій інших осіб?

— У Київському районному суді м.Одеси таких випадків не було. Хоча наш суд є досить великим, а його підсудність поширюється на територію з понад 250-тисячним населенням, резонансні справи розглядаються досить часто. Звичайно, слухання таких справ нерідко відбувається у складних умовах. Утім, психологічний тиск і навіть погрози не змусили жодного слідчого суддю нашої установи відмовитися від виконання своїх обов’язків.

Незважаючи на надмірне навантаження, тиск та соціальне напруження в суспільстві, кожного дня судді розглядають велику кількість справ, сумлінно виконують свою роботу, адже наш обов’язок — своєчасно, справедливо та безсторонньо вирішувати справи відповідно до закону, з дотриманням засад і правил судочинства.

— Часто слідчі органи в клопотаннях про обрання запобіжного заходу обмежуються тим, що перераховуют ризики, передбачені ст.177 Кримінального процесуального кодексу. Зрозуміло, що в таких випадках слідчий суддя не задовольнить прохання. Відразу в суспільстві починають говорити: «Суддя відпустив злочинця». Що мають робити служителі Феміди, аби громадяни зрозуміли: насправді це правоохоронці не впоралися зі своїми обов’язками?

— Дійсно, трапляються випадки, коли прокурори просто перераховують ризики, передбачені ст.177 КПК. Безумовно, вказані факти повинні бути враховані суддею чи слідчим суддею під час ухвалення рішення. Якщо не буде доведено наявності хоча б одного з ризиків, клопотання прокуратури про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не підлягає задоволенню.

Останнім часом стало нормою звинувачувати в усьому суддів, адже це набагато легше, ніж розібратися в нормах кримінального процесу та в тому, чому саме такий, а не інший запобіжний захід обрав суддя. Таку інформацію слід доносити в зрозумілій для громадянина формі.

Сьогодні про стан речей у судовій системі говорять і політики, і активісти, і ЗМІ. Не завжди ця інформація є об’єктивною, частіше вона формує негативне ставлення до суддів. Тому, щоб за нас не подавали інформацію, ми повинні робити це самі: викладати її на власній сторінці в соціальній мережі чи на офіційній сторінці суду.

Не треба боятися, адже це — важливий засіб комунікації, завдяки якому можна збільшити рівень обізнаності громадян з роботою судової системи й тим самим підвищувати довіру до суду. У ст.20 Кодексу суддівської етики закріплено, що дописи судді в соціальних мережах, на інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в Інтернеті є допустимими, проте суддя може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету судді та судової влади.

Тому пораджу: обрали той чи інший запобіжний захід або винесли вирок — повідомте про це, а не чекайте, поки про це розкажуть замість вас.

— На вашу думку, які особисті якості, навички повинні бути в слідчого судді?

— Він має відповідати всім вимогам, що висуваються до суддів у цілому, адже здійснює ті самі функції та керується тими ж цінностями. Та серед усіх них варто окремо підкреслити ключові якості: стресостійкість, комунікабельність і високу працездатність.

Слідчий суддя нерідко змушений працювати в неробочий час, не маючи можливості розпланувати роботу на значний проміжок часу: строки в кримінальному процесі є такими, що суддя має завжди бути напоготові, володіти навичками швидкого освоєння матеріалів провадження та організації роботи в стислі строки.

У цілому робота слідчого судді вимагає від нього стовідсоткової відданості професії. Адже бувають ситуації, коли у вихідний день необхідно кинути все, змінити свої плани та мчати до суду для термінового вирішення процесуальних питань. Однак це, на жаль, залишається недооціненим у суспільстві.

«Ми направляємо до ВР не просто звернення із зазначенням конкретної проблеми, а й пропонуємо шлях її вирішення»

— З якими питаннями найчастіше слідчі судді звертаються до АССУ?

— Частіше за все до асоціації звертаються з пропозиціями щодо вдосконалення процесуального законодавства. Їх опрацьовує робоча група, направляє для обговорення до судових і наукових установ, правоохоронних органів та інших правників задля отримання рекомендацій та зауважень. Після оцього ми готуємо проект закону, пояснювальну записку та порівняльну таблицю й направляємо папери до профільних комітетів ВР. Таких законопроектів у нас 11.

— АССУ зверталася до всіх народних депутатів із пропозицією внести зміни до ст.130 КпАП щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами в стані сп’яніння. Крім того, асоціація виступила ініціатором посилення кримінальної відповідальності для «телефонних мінерів». Які результати звернень?

— Так, ми пропонували збільшити розміри штрафів і строки позбавлення права керування транспортними засобами за умови притягнення водія до адміністративної відповідальності за керування авто в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Потреба внесення змін до ст.130 КпАП виникла у зв’язку з тим, що Україна посідає одне з перших місць в Європі за смертністю та травматизмом на шляхах, а більшість дорожньо-транспортних пригод трапляються через перебування водіїв у нетверезому стані.

У липні 2016 р. народні депутати дослухалися до нас, ухваливши відповідний закон. У грудні 2016-го асоціація виступила ініціатором ужиття рішучих заходів щодо боротьби з «жартівниками» й «телефонними терористами», у тому числі і шляхом посилення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками. Ми отримали велику кількість відповідей на наші звернення, які опрацьовуються робочою групою для підготовки відповідного законопроекту.

— За 3 роки свого існування АССУ не раз зверталася до парламентарів, пропонуючи внести зміни до різних кодексів. Часто ініціативи асоціації знаходять відображення в зареєстрованих у ВР проектах. Поділіться секретом, як удається переконати законотворців у необхідності внесення змін?

— Так, мабуть, АССУ — одна з найактивніших асоціацій, яка звертається до парламентарів із пропозиціями щодо усунення колізій в законодавстві. Майже всі наші законопроекти (крім пропозиції внесення змін до ст.375 КК) були зареєстровані в парламенті. І ми продовжуємо працювати в цьому напрямку. Переконувати нам, на щастя, нікого не доводилося, адже направляємо до ВР не просто звернення, а пропонуємо шлях розв’язання конкретної проблеми.

— Одним із досягнень АССУ є те, що профільний комітет ВР рекомендував прийняти за основу проект «Про внесення змін до статті 31 Кримінального процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізму здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції)»

(№3423). Пропонується внести зміни до ч.2 ст.31 КПК щодо колегіального розгляду справ. Яких наслідків очікуєте після ухвалення акта?

— Цей проект коригує порядок колегіального розгляду справ. Визначено, що тільки за наявності клопотання обвинуваченого в суді першої інстанції відбуватиметься колегіальний розгляд кримінальних проваджень щодо злочинів, за скоєння яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на понад 10 років. Гостра необхідність таких змін виникла у зв’язку з тим, що в першій інстанції утворилася велика кількість колегій з трьох суддів для розгляду кримінальних проваджень.

Нестача суддів, а також різні обставини, що перешкоджають сформувати потрібний склад (тимчасова непрацездатність судді, перебування його у відпустці тощо) часто спричиняють неможливість сформувати склад суду для слухання вказаних проваджень. Унаслідок цього справа передається з одного суду до іншого, що призводить до порушення вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду справи впродовж розумного строку.

 «Середній за обсягом позов з доданими до нього документами скануватиметься не більше ніж хвилину»

— Сьогодні активно обговорюється питання укрупнення судів. На вашу думку, чи є необхідність в об’єднанні? Як це позначиться на доступі громадян до правосуддя?

— Суддям сьогодні важко дати оцінку таким заходам реформування, бо тут є як позитивні аспекти, так і певні питання, від вирішення яких залежить успішність реформи. Якщо всі нюанси будуть ураховані, то нічого критичного тут немає.

Яким чином будуть об’єднуватися суди та вирішуватися питання їх територіального розташування, забезпечення кадрами, чи буде при цьому гарантовано надійний захист прав громадян щодо доступу до правосуддя, чи дійсно відповідатиме така реформа інтересам суспільства й держави — покаже лише час. Разом з тим хочу підкреслити, що в будь-якому разі суддівський корпус виконуватиме свої професійні обов’язки на найвищому рівні та вживатиме всіх можливих заходів для забезпечення громадянам максимально простого доступу до правосуддя, незалежно від того, як буде здійснюватись об’єднання судів та вирішення супутніх питань.

Київський райсуд м.Одеси став пілотним у запровадженні електронного судочинства. Ми вже знаємо, що це таке та як із ним працювати. Нічого складного та неможливого немає, потрібне тільки бажання рухатися вперед. Саме електронне судочинство повинне спростити доступ до правосуддя після укрупнення судів, щоб зекономити час і кошти громадян.

— Після прийняття нових процесуальних кодексів у судах запроваджується електронне судочинство. Поділіться досвідом: скільки приблизно часу та фінансів потрібно, аби запустити таку процедуру?

— З вересня 2017 року АССУ реалізовує проект «Запровадження інформаційних технологій в судочинстві та заповнення інформаційних прогалин у співпраці судової системи та суспільства», в якому візьмуть участь представники судів зі всієї України. Це стало можливим завдяки підтримці проекту USAID«Нове правосуддя».

Проект «Електронний суд» незабаром запрацює по всій країні. Тому суддів і працівників апарату необхідно навчати застосуванню на практиці всіх опцій електронного судочинства. Вишкіл проводитиметься на базі Київського районного суду м.Одеси з 3 листопада поточного до 21 квітня наступного року.

АССУ залучає представників судової системи, громадськості, наукових установ, правоохоронних органів та адвокатів усіх областей для сприяння реалізації проекту «Електронний суд». Результатом такої співпраці має стати запровадження електронного судочинства у 24 областях нашої країни.

За наявності технічної бази достатньо кількох днів для навчання працівників суду, після чого суд буде готовий працювати в «електронному» режимі. Програмні засоби інтегровані в електронну систему документообігу суду, тому засвоєння навичок роботи не потребуватиме значних зусиль.

Економічна вигода очевидна. Так, відправити судову повістку поштою коштує приблизно 8,5 грн., а надіслати таку саму повістку електронною поштою — нічого. Крім того, значно скорочуються витрати робочого часу, відпадає потреба в оформленні листів, а тому працівники суду замість того, щоб займатися пакуванням поштової кореспонденції, зможуть більше уваги приділяти відвідувачам.

Так само «Електронний суд» працює й у зворотному напрямку: громадяни можуть більше не витрачати часу та коштів на поїздки до установи, а моментально надіслати всі необхідні документи до канцелярії прямо з дому.

«Електронний суд» — це відповідь на потреби часу. На мою думку, суспільство готове до такої реформи.

— Чи необхідно збільшувати кількість працівників апарату для сканування паперових документів і переведення їх в електронний формат?

— Ні, такої потреби немає, адже сучасні сканери дозволяють легко, швидко та якісно обробляти значні обсяги документів. Скажімо, середній за обсягом позов із доданими до нього документами скануватиметься не більше ніж хвилину.

«Сфера діяльності АССУ розширилася, і не всі питання, якими вона займається, пов’язані з роботою слідчих суддів»

— АССУ створювалася як організація, покликана покращити роботу слідчих суддів. Утім, як бачимо, за 3 роки коло питань, якими переймається асоціація, значно розширилося. Чим це було викликано?

— Так, першочергові статутні цілі були спрямовані на вдосконалення роботи слідчих суддів. Але до лав асоціації долучилися не тільки судді, а й адвокати, нотаріуси, науковці, працівники прокуратури, виконавчої служби та поліції. І це дуже важливо, адже ми можемо дізнатися про думку щодо тих чи інших проблем не тільки в суддів.

До асоціації активно почали звертатись і з пропозиціями щодо вдосконалення цивільного процесуального законодавства. Тому до робочої групи входять представники кафедри цивільного процесу НУ «Одеська юридична академія», які допомагають у розробленні проектів звернень до суб’єктів законодавчої ініціативи щодо проблем, які виникають у застосуванні норм Цивільного процесуального кодексу. Безумовно, сфера діяльності АССУ розширилася.

Протягом 2017 р. асоціація провела низку успішних заходів, мета яких — обговорення найактуальніших проблем судочинства. До цих заходів долучилися представники різних юридичних професій: судді, адвокати, науковці, прокурори. Основні завдання: пошук шляхів підвищення якості здійснення правосуддя; сприяння консолідації суддів, у тому числі тих, які перебувають у відставці; підвищення незалежності суддів як основної вимоги здійснення правосуддя та гарантій прав і свобод людини; забезпечення комунікації суддів із представниками інших професій юридичного спрямування.

— Яким питанням АССУ приділятиме увагу в майбутньому ? Що необхідно для реалізації планів?

— За плечима вже 3 роки плідної діяльності, і ми не збираємося зупинятися на досягнутому. Один із напрямів роботи — міжнародна співпраця, яку ми збираємося поглиблювати.

За останній рік члени АССУ зустрілися з представниками 9 іноземних делегацій. Це правники з Австрії, Молдови, США, Туреччини та Франції. Під час таких зустрічей сторони обмінювалися думками та досвідом задля якісного судочинства та належного захисту прав і свобод людини.

Досвід іноземних колег дає змогу усунути проблеми в процесуальному законодавстві України, адже асоціація розробляє відповідні законопроекти. Тому рекомендації та пропозиції правників інших держав є необхідними та важливими для подальшого вдосконалення українського законодавства.