Принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини

Судами розглядався позов батька дитини про встановлення порядку участі у вихованні дитини. Батько зазначав, що після розірвання шлюбу колишня дружина чинить йому перешкоди у спілкуванні з дитиною. Позивач звернувся до служби у справах дітей з проханням визначити спосіб його участі у вихованні малолітньої доньки. 

Службою у справах дітей надано висновок про можливість визначення способів участі позивача у вихованні малолітньої доньки шляхом його систематичних побачень кожної п'ятниці з 17 год. 30 хв. до 20 год. 30 хв., та кожної першої та третьої суботи та неділі місяця з 16 год. 00 хв. До 19 год. 00 хв., враховуючи розпорядок дня дитини, яке має відбутись за умови забезпечення батьком необхідного духовного, фізичного та морального розвитку дитини. Районною адміністрацією міської ради надано висновок щодо більш детального визначення способу участі батька у вихованні малолітньої дитини. 

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що батько має рівні права та обов'язки разом із матір'ю щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Суд врахував висновок органу опіки та піклування районної адміністрації міської ради.

Відповідач звернулась з касаційною скаргою на рішення судів, в якій, зокрема, зазначала про те, що, встановивши побачення батька з донькою тільки у всі вихідні дні дитини, суд фактично звільнив батька від обов'язку участі у вихованні дитини у будні дні, участі у сприянні належному навчанню доньки у шкільному закладі, додатковому позашкільному навчанню, звільнив від участі у підготовці шкільних завдань. 

Крім того, на думку матері, встановлення чіткого графіка перебування дитини на протязі двох діб з вихідного дня неділі до 9 год. ранку вівторка порушує нормальний розпорядок життя дитини, пов'язаний з необхідністю відвідування дитиною школи в понеділок, обов'язковість шкільної форми, шкільного приладдя, не враховує режим навчання та вимоги до учня. А встановлений судом спосіб спілкування дитини з батьком - святкування дня народження порушує право дитини святкувати день народження у звичному колі сім'ї. Також суди не з'ясовували режим роботи батька, можливість забезпечити перебування дитини протягом тривалого часу за місцем його проживання, можливість своєчасного відвідування дитиною школи у такому випадку.

ВС задовольнив касаційну скаргу, скасував судові рішення, а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд зазначив, що статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Частиною другою статті 159 СК України вказано, що суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

ВС звернув увагу на те, що частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Тому при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини. 

А встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

ВС зазначив, що суди попередніх інстанцій, встановлюючи порядок участі батька у вихованні дитини, взяли за основу свого рішення висновок органу опіки та піклування районної адміністрації міської ради, а інтереси дитини, які полягають зокрема в забезпеченні її розвитку у стійкому середовищі, залишилися поза увагою суду (постанова від 04.04.2018 у справі № 520/1890/16-ц).

Джерело: ukrainepravo.com

Джерело: Центр суддівських студій