Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
У Києві розпочався Другий загальнонаціональний форум «Незалежні суди та вільні ЗМІ: розширення можливостей співпраці», організований представниками судової влади за сприяння Канадського проекту підтримки судової реформи.
Відкрили форум Ігор Бенедисюк, Голова Вищої ради правосуддя, та Олександр Мартиненко, Генеральний директор агентства «Інтерфакс-Україна». Модератор – Оксана Лисенко, керівник Прес-центру судової влади України.
За словами Ігоря Бенедисюка, комунікація для судової влади так само важлива, як і підвищення суддями професійного рівня. «Не буде довіри до судової влади, поки ми не дамо можливість зрозуміти суспільству, що судова влада повернулась обличчям до людей», – зазначив голова ВРП.
Пан Бенедисюк також розповів про Комунікаційну стратегію, яка вже декілька років працює у ВРП. Також висловив думку, що журналісти зможуть більше довіряти судовій системі, якщо їм запропонують місця в прес-службах. Щодо журналістів – якими б професіоналами вони не є – тим не менш не є юристами. Саме тому судова влада повинна намагатись доносити до них інформацію максимально чітко та зрозуміло. В цьому напрямку він відзначив роботу суддів- спікерів.
Олександр Мартиненко, Генеральний директор агентства «Інтерфакс-Україна», підкреслив, що довіра до суду неможлива без прозорості в його діяльності: «Суд – це частина держави, я не як раніше вважали, окремий елемент держави. Відкритість судової влади – це двосторонній рух. Суди та ЗМІ повинні не лише робити кроки назустріч одне одному, а й працювати разом. Для суддів важливо не ображатись на журналістів. Важливо полегшити умови журналістів в судах».
Дискусійну панель «Суди і ЗМІ. Розширення можливостей співпраці: чого потребують суди від медіа?» модерувала Тетяна Суярко, суддя господарського суду Харківської області, член Ради суддів України. За її словами, суспільство все ж прийшло до того, що судам та медіа комунікувати треба більш ніж необхідно.
Наталія Богацька, голова Одеського апеляційного господарського суду, розповіла про роботу Центру судової комунікації Одеської області. За її словами, на жаль, раніше суддів не вчили засобам комунікації, тому навіть в цілому судами було недооцінено роль медіа. Це стало одним з наслідків виникнення проблеми щодо довіри до системи правосуддя. «У вирішені цих проблем за останні роки ми здійснили багато заходів. На сьогодні в судах з’явились прес-служби, спікери. Суди навчились самі подавати інформацію», – підкреслила суддя. Також, на її переконання, в суспільстві формується думка стосовно всієї судової системи загалом, без виключень. Тому якщо негативні події пов’язані з одним судом, це накладає тінь на всю судову систему.
Олена Кібенко, суддя-спікер Верховного Суду, виступила з доповіддю «Верховний Суд: нові підходи до комунікації найвищої судової інстанції». За її словами роботу новий Верховний Суд розпочав з «чистого аркушу» в комунікаційній сфері, тому перед ними стояло серйозне завдання. 30.11.2017 на першому Пленумі ВС були створені робочі групи з менеджменту на комунікацій, до складу яких увійшли судді різних касаційних судів. Пані Кібенко підкреслила вагому роль цієї робочої групи для становлення комунікаційної політики Верховного Суду.
У ВС був розроблений план реалізації комунікаційної стратегії, який детально прописував його роботу, та який виконали за 6 місяців. Згодом план був перетворений на інфографіку, якою чітко показали, чим займається суд.
Також пані Кібенко розповіла, які розвивали сайт та Фейсбук.
Єгор Желтухін, головний редактор Юридичної Газети, поділився лайфхаками для суддів, як через комунікацію зі ЗМІ суддям вибудовувати імідж. На його переконання, інформація – це потужна зброя, вона не обов’язково є правдивою. По своїй суті, інформація – це товар. ЗМІ та суди повинні поважати один одного та вибудовувати комунікацію через особисте спілкування.
Оксана Лисенко, начальник управління інформації та забезпечення комунікаційної діяльності секретаріату ВРП, розповіла про підсумки року роботи журналістів в судах та презентувала Прес-центр судової влади України.
Вона наголосила, що за останній час в роботі Вищої ради правосуддя та судової влади в цілому стались революційні зміни – створили Прес-центр судової влади України. Важливим також, за її словами, стало те, що суди почали самі говорити про судові рішення, активно займатись просвітницькою роботою, реагувати на фейкові новини.
З 03.07.2017 р працює оновлений портал «Судова влада України». За І-й квартал, порівняно з минулим роком відбулось зростання на 50%.
Окрему увагу приділила онлайн-трансляціям судових засідань. «Майбутнє – за трансляціями судових засідань та ініціативи самого суду, звісно там, де немає законодавчих обмежень», – наголосила спікер.
Також пані Лисенко відзначила активну просвітницьку діяльність судів: відкриті лекції, модельні судові засідання, квест для школярів, школа судової журналістики.
В межах доповіді Оксана Лисенко презентувала перший електронний всеукраїнський каталог прямих контактів судів. В ньому є 700 суддів-спікерів: можна знайти будь-який суд, телефони й звернутись за інформацією.
Другу сесію форуму «Незалежні суди та вільні ЗМІ: розширення можливостей співпраці», який проходить зараз в Києві, присвятили дискусії щодо того, як судова влада може полегшити роботу журналістів.
Модератором виступила Оксана Романюк, виконавча директорка Інституту масової інформації.
Євген Гордейчик, головний редактор журналу «Фокус», повідомив, що в його редакції визначили так зване правило «4 Ні» - чому громадяни не бажають звертатись в суди: зокрема, багато з них переконані що все одно не отримають перемогу; інші – переконані, що судова тяганина займе дуже багато часу та зусиль, який вони не готові витрачати. Також спікер відзначив роботу його журналістів в Єдиному реєстрі судових рішень. «Журналістам в ньому важко розібратись, але якщо це зробити – в ньому є багато корисної інформації», - зазначив він.
Пан Гордейчук також нарікає на прес-служби судової влади, точніше, на їх пасивність в роботі з пресою. «До мене часто приходять запити від юридичних фірм щодо співпраці. На жаль, від судової гілки влади таких запитів я ще не отримував», - додав журналіст.
Світлана Остапа, заступниця шеф-редактора порталу «Детектор медіа» висвітила проблеми в реалізації права на відповідь у ЗМІ. Серед іншого, вона розповіла про роботу Комісії з журналістської етики, яка діє на підставі Кодексу журналістської етики. Якщо журналіст не дотримується цього Кодексу, то інформацію, яку він подав, не можна вважати об’єктивною та збалансованою.
«Справжні медіа завжди з повагою ставляться до тих про кого вони пишуть, навіть якщо не розділяють його думку», - підкреслила пані Остапа.
Також вона наголосила, що суддям в ЗМІ потрібно подавати інформацію правильно. Тобто, якщо в пресу надходить реліз про те, що суддя взяв участь у конференції, то важливо не те, що конференція відбулась, а те, що в її межах було сказано.
Олександр Мартиненко поділився власним баченням щодо полегшення роботи журналістів із суддями, надавши поради судам:
- рішення щодо проведення онлайн-трансляцій є надзвичайно важливими. Але для журналістів буває складно «опрацьовувати» великі об’єми інформації. Тому ск побажання до прес-служб – коротко виписувати судові рішення.
- «Не дуже добре, коли відправляю журналіста в суд як в зону бойових дій. Коли в маленькому суді знаходяться 60 журналістів, і можна потрапити в глобальну тисняву»;
- Непогано було б виділити для «пишучих» журналістів окреме приміщення з телетрансляцією судового засідання;
- Налагодити повідомлення про оновлення Єдиного державного реєстру судових рішень в онлайн-режимі;
Також спікер зазначив про спростування недостовірної інформації: на його думку, це процес також повинен бути в межах здорового глузду: «В боротьбі з фейками, якщо ображена особистість вимагає всього на світі, дотримуйтесь мінімальних вимог здорового глузду. Спростовувати інформацію варто лише стосовно того, чиє право було порушене».
Третю частину форуму «Незалежні суди та вільні ЗМІ: розширення можливостей співпраці» організатори присвятили досвіду Канади у питаннях комунікації судів зі ЗМІ.
Олег Шаков, директор управління міжнародних програм Офісу Уповноваженого питань федеральних судів Канади, модерував сесію. За його словами, взаємодія між судами та медіа надають можливість отримання балансу в суспільстві. Важливо щоб громадськість була переконана в тому, що судова система є ефективною. Говорити про транспарентність судової системи можна довго, але насправді мало хто в суспільства розуміє, як насправді працює суд. Тому є природнім, що в сучасних обставинах в Україні засоби масової інформації відіграють ключову роль у висвітлення подій, які відбуваються в країні. Згодом спікер представив канадських експертів, які поділились досвідом роботи судової системи в провінції Нова Шотландія (Канада).
Майкл МакДональд, голова Вищого суду провінції Нова Шотландія, зауважив, що неможливо взяти досвід одної країни та зробити те ж саме в іншій: «Тільки ви знаєте, що зможе працювати в вашій країні, але ми сподіваємось що наш досвід допоможе вам для певних ідей». За його словами, як інституції суди та журналісти мають багато спільного. В Канаді прагнуть до незалежності обох інституцій. На практиці це означає, що коли певна справа розглядається в суді, ніхто не висловлює сумніву, суддя розглядає справу по факту, і сумнівів щодо його рішення немає. Проте це не означає, що канадські судді є захищеними від критики.
Щодо доступу до судів в Новій Шотландії, пан МакДональд зазначив,що в провінції Нова Шотландія, одна адміністративна служба забезпечує роботу всіх судів. Її обов’язками є зміцнення та захист судову владу, ведення постійної просвітницької діяльності; співпраця з громадськими організаціями; зв'язок з пресою і громадськістю.
Є моменти, коли ця робота ускладнюється, то наша суддівська служба зобов’язана діяти на захист всього корпусу.
Дженіфер Стейрс, директорка з питань комунікацій Судової адміністрації провінції Нова Шотландія (Канада) розповіла про своє коло повноважень в межах відділу комунікації Судової адміністрації. «В мене немає юридичної освіти. Але майже постійно протягом останніх трьох років я працюю в комунікаційній службі. Моя головна робота – зв'язок між судами, пресою та громадськістю», - підкреслила експерт.
Координаторка з питань гендерної рівності та судового адміністрування українсько-канадського Проекту підтримки судової реформи Людмила Чернявська розповіла про важливість включення гендерних аспектів через призму взаємодії судів та медіа. За її словами, гендерна нерівність є причиною бідності. Світове співтовариство давно звертає увагу на це питання. Зокрема, однією з цілей сталого розвитку є забезпечення гендерної рівності. Це ж питання обговорювалось на форумі в Давосі. Медіа можуть розповісти про переваги рівності для чоловіків та жінок. Надзвичайною є роль медіа в донесенні того, що кожна людина має право на справедливе судочинство. Для того, щоб медіа це донесли, суди повинні забезпечувати справедливе судочинство. Суспільство хоче бачити справедливих суддів – саме тому потрібні ЗМІ – щоб показати суспільству цих суддів.
Анна Маляр, викладачка Національної школи суддів України, переконана, що судді на сьогодні готові отримувати знання в нових реаліях. І НШСУ готова надавати ці знання. Але тут важливо щоб були кроки назустріч. Вона надала 5 порад, як підвищити довіру до судової влади в нашій країні:
- просто прийняти законне рішення замало. Про нього потрібно розповісти.
- Переключитись на «людську» мову
- Показувати людське обличчя судді
- Миттєво реагувати на соціальну напругу по гучних справах
- Вести роз’яснювальну роботу, не пов’язану з конкретною справою
Джерело: "Юридична Газета"
_03_03.png)
