Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Працівник підприємства, що зазнав травм під час виконання службових обов’язків, звернувся до суду із вимогою визнати протиправним та скасувати акт спеціальної комісії Держпраці, складений за результатами розслідування нещасного випадку на виробництві.
Закриваючи провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції керувався тим, що оскаржувані акти не є актами індивідуальної дії суб’єкта владних повноважень, а тому справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Із такими висновками погодився й апеляційний суд, однак позивач наполягав на тому, що цей спір є публічно-правовим, а отже, має вирішуватися за правилами адміністративного судочинства. Про це він зазначив у касаційній скарзі.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні вимог скаржника, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що, порушуючи питання про визнання нещасного випадку таким, що пов’язаний із виробництвом, позивач має на меті вирішення спору приватного характеру щодо встановлення певного юридичного факту, який не пов'язаний із вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Окрім того, спеціальна комісія не здійснювала владні управлінські функції, а розслідувала нещасний випадок на виробництві, про що склала відповідні акти, які не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, а тому не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді.
Отже, ВП ВС вирішила, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про закриття провадження в адміністративній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
З повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 805/1930/18-а (провадження № 11-1327апп18) можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80364165.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах також наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 2а-2555/11/2670 – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78589381.
Джерело: Верховний Суд