flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

ВС вказав, які документи підтверджують повноваження представника у суді

20 серпня 2019, 14:18

КАС не вимагає додавання, зокрема до апеляційної скарги, документів, що підтверджують повноваження відповідного керівника. Такий висновок зробив ВС в постанові №6-846ц №620/3827/18, текст якої друкує «Закон і Бізнес».


Верховний Суд

Іменем України

Постанова

19 червня 2019 року                          м.Київ                              №620/3827/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого — СМОКОВИЧА М.І.,
суддів: БІЛАК М.В., КАЛАШНІКОВОЇ О.В. —

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу за позовом Особи 1 до Військової частини А1815 Міністерства оборони про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою в/ч А1815 Міноборони на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2019.

І. Обставини справи

  1. Особа 1звернувся до суду з позовом до в/ч А1815 про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії.
  2. Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 17.01.2019 позов задовольнив повністю:

2.1. визнав протиправною бездіяльність в/ч

А1815 щодо ненарахування та невиплати Особі 1 індексації грошового забезпечення за період з 1.01.2016 до 1.04.2018;

2.2. зобов’язав в/ч А1815 нарахувати та виплатити Особі 1 індексацію грошового забезпечення за період з 1.01.2016 до 1.04.2018.

  1. Відповідач оскаржив це рішення в апеляційному порядку.
  2. Апеляційну скаргу від імені в/ч А1815 підписано її командиром. Скаргу скріплено гербовою печаткою в/ч.
  3. Шостий ААС ухвалою від 25.02.2019 повернув апеляційну скаргу в/ч А1815 на рішення ЧОАС від 17.01.2019.
  4. Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що до апеляційної скарги не додано жодного доказу, що Особа 2займає посаду командира в/ч А1815, та не підтверджено повноваження такої особи на здійснення представництва.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

  1. Відповідач, уважаючи рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.
  2. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
  3. Відзивів на касаційну скаргу не надійшло.

ІІІ. Оцінка Верховного Суду

  1. Відповідно до чч.1, 3 ст.55 Кодексу адміністративного судочинства сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа,

якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа, суб’єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

  1. У ст.59 КАС «Документи, що підтверджують повноваження представників» визначено таке.
  2. Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

  1. Довіреність фізособи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

У разі задоволення заявленого клопотання щодо посвідчення довіреності фізособи на ведення справи, що розглядається, суд без виходу до нарадчої кімнати постановляє ухвалу, яка заноситься секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, а сама довіреність або засвідчена підписом судді копія з неї приєднується до справи.

Довіреність фізособи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу

 

(установи), який прийняв таке рішення.

  1. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
  2. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до закону «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
  3. Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
  4. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
  5. У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
  6. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо у справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
  7. Довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника й були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо іншого не

встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких дана Верховною Радою.

  1. З наведеного висновується, що дія ст.59 КАС не поширюється на випадки самопредставництва юрособи. Інші норми вказаного кодексу також не вимагають додавання, зокрема до апеляційної скарги, документів, що підтверджують повноваження відповідного керівника у випадку самопредставництва юридичної особи.
  2. Отже, апеляційний суд, помилково застосувавши чч.3, 6, 8 ст.59 КАС, дійшов неправильного висновку про необхідність підтвердження повноважень начальника в/ч А1815 і, відповідно, про наявність підстав для повернення апеляційної скарги на підставі п.1 ч.4 ст.298 КАС.
  3. Отже, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що потягло за собою постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
  4. Таким чином, зважаючи на приписи ст.353 КАС, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення — скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
  5. ВС наголошує на тому, що повернення заяв (скарг) за наявності в суду процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи відповідних повноважень під час розгляду справи (скарги) містить ознаки зайвого формалізму та ставить під загрозу дотримання завдань адмінсудочинства, закріплених у ч.1 ст.2 КАС, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та

оскарження судових рішень, особливо в термінових адмінсправах (§2 гл.11 розд.ІІ вказаного кодексу).

  1. Своєю чергою суд апеляційної інстанції в силу п.2 ч.1 ст.305 КАС наділений повноваженням закрити апеляційне провадження у випадку, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

ІV. Судові витрати

  1. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв’язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо їх розподілу.

Керуючись стст.3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС, ВС

ПОСТАНОВИВ:

  1. Касаційну скаргу в/ч А1815 Міноборони задовольнити.
  2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2019 у справі №620/3827/18 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

                                                                                               Джерело:«Закон і Бізнес»