Звільнення державного службовця у зв’язку із втратою права на державну службу або його обмеженням

В допомогу керівникам державних органів, а також для вирішення найбільш запитуваних питань, надаємо роз’яснення стосовно застосування пункту 3 частини першої статті 84 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ «Про державну службу» (далі – Закон), щодо звільнення державного службовця у зв’язку із втратою права на державну службу або його обмеженням, зокрема, набрання законної сили рішення суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 84 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ «Про державну службу» (далі – Закон) підставами для припинення державної служби у зв’язку із втратою права на державну службу або його обмеженням є, зокрема, набрання законної сили рішення суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення.

Відповідно до частини другої статті 84 Закону у випадках, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті, суб’єкт призначення зобов’язаний звільнити державного службовця у триденний строк з дня настання або встановлення факту, передбаченого цією статтею, якщо інше не встановлено законом.

Однак частим випадками є ситуації, коли державного службовця було визнано винним у скоєнні правопорушення, пов’язаного із корупцією, однак не притягнуто до адміністративної відповідальності через завершення строку в який на особу можливо накласти адміністративне стягнення.

У випадках, коли у рішенні суду відсутня інформація про притягнення особи до адміністративної відповідальності, таке рішення не може бути підставою для припинення державної служби, передбаченою пунктом 3 частини першої статті 84 Закону. Відповідно, відсутні підстави застосування частини другої статті 84 Закону.

Слід зазначити, що частиною другою статті 65 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» передбачено, що особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Враховуючи зазначене, у випадках коли державного службовця було визнано винним у скоєнні правопорушення, пов’язаного із корупцією, однак не притягнуто до адміністративної відповідальності через завершення строку в який на особу можливо накласти адміністративне стягнення, керівнику державної служби слід ініціювати дисциплінарне провадження стосовно такого державного службовця за порушення, передбачене пунктом п’ять частини другої статті 65 Закону, а саме невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.