Положення про ліквідацію ВСУ неконституційне, - КСУ

Велика палата Конституційного Суду України на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 р. №1402-VIII.

Про це повідомляє Відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу.

За наслідками розгляду зазначеного подання КСУ визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційними) положення:

• пунктів 4 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402 ("утворюється Верховний Суд у порядку та у складі, що визначені цим Законом; призначаються судді Верховного Суду за результатами конкурсу, проведеного відповідно до цього Закону");
• 8 ("день початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, визначається рішенням його Пленуму, що публікується на веб-порталі судової влади та в газеті "Голос України");
• 9 ("Верховний Суд розпочинає роботу за умови призначення щонайменше шістдесяти п’яти суддів Верховного Суду за результатами конкурсу, проведеного відповідно до цього Закону");
• 11 ("не пізніше ніж через п’ять днів з дня призначення шістдесят п’ятого судді Верховного Суду, за принципом рівного представництва від кожного касаційного суду створюється організаційний комітет, який скликає Пленум Верховного Суду в тридцятиденний строк");
• 13 ("проведення конкурсу на посади суддів Верховного Суду у відповідних касаційних судах має бути розпочато не пізніше двох місяців з дня набрання чинності цим Законом");
• 17 ("повноваження суддів, призначених на посаду строком на п’ять років до набрання чинності цим Законом, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Судді, повноваження яких припинилися у зв’язку із закінченням такого строку, можуть бути призначені на посаду судді за результатами конкурсу, що проводиться в порядку, встановленому цим Законом№).

Водночас Конституційний Суд визнав такими, що не відповідають Конституції України положення пунктів 7 ("та ліквідуються" в частині Верховного Суду України), 14 ("судді Верховного Суду України") та 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402.

Як зазначили у КСУ, системний аналіз змін до Конституції України, внесених Законом №1401, вказує на те, що вони не були спрямовані на припинення діяльності та ліквідацію Верховного Суду України як органу державної влади. КСУ вважає, що Закон №1401 не порушив принципу інституційної безперервності функціонування найвищого інституту судової влади, який після набрання чинності Законом №1401 продовжує дійяти під назвою "Верховний Суд".

КСУ зазначив, що положення підпункту 4 п. 16-1 розділу "Перехідні положення" Основного Закону України мають загальний характер. Тому положення Конституції України, що стосуються у т.ч. проходження оцінювання суддів, повинні бути деталізовані в законі і враховувати систему взаємопов’язаних норм Конституції України, зокрема її статей 125, 126, 128. "Оскільки Верховний Суд - конституційний орган, до його суддів повинен бути встановлений особливий порядок регулювання їх діяльності. Конституційний Суд України наголошує, оскільки судді Верховного Суду України є суддями найвищого суду, закріпленого у Конституції України, враховуючи незмінність їх статусу, законодавець має передбачити спеціальну процедуру та критерії оцінювання цих суддів", - зазначили в Суді.

При цьому порівняльний аналіз положень Конституції України до та після внесення до неї змін Законом № 1401, приписів Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 р. №2453-VI зі змінами та Закону №1402 дав КСУ підстави для висновку, що немає відмінностей між юридичним статусом судді ВСУ та судді ВС.

Конституційний Суд України зауважив, що перейменування закріпленого в Конституції України органу - Верховного Суду України - не може відбуватися без переведення суддів ВСУ на посади суддів ВС, оскільки немає відмінностей між юридичним статусом судді Верховного Суду України та судді Верховного Суду, а вилучення слова "України" - власної назви держави - з словесної конструкції "Верховний Суд України" не може бути підставою для звільнення всіх суддів ВСУ або їх переведення до іншого суду, тим більше суду нижчої інстанції.

Таким чином, КСУ дійшов висновку, що судді Верховного Суду України мають продовжувати здійснювати свої повноваження як судді Верховного Суду. Відтак фактична диференціація суддів ВСУ та суддів ВС не узгоджується з принципом незмінюваності суддів, що є складовою конституційної гарантії незалежності суддів.

При цьому положення п. 7 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402 "та ліквідуються" в частині ВСУ та положення п. 14 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402 "судді Верховного Суду України" суперечать вимогам статті 6, частин першої, другої статті 8, частини другої статті 19, частин першої, другої статті 55, частини першої статті 125 Конституції України.

Також КСУ зазначив, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання. Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип’ятирічного віку, з об’єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов’язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом №1402.

"Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності", - вказано у рішенні Суду.

Рішення Конституційного Суду України є обовʼязковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

                                                                                                                                                                           Джерело: "Юридична Газета"