ЄСПЛ висловив позицію щодо проблеми тривалості судового провадження

Проблема тривалості судового провадження знайома не лише українській правовій системі.

Задля подолання проблеми тривалості судового засідання деякі країни запроваджують додаткові процесуальні інструменти, що мали б упередити подальші звернення громадян до ЄСПЛ. Втім, як свідчить практика ЄСПЛ, вони не завжди ефективні.

У справах «Кірінчич та інші проти Хорватії» (заява № 31386/17) та «Маріч проти Хорватії» (№ 9849/15) ЄСПЛ констатував, що засоби судового захисту у зв’язку з надмірною тривалістю провадження в Хорватії виявилися неефективними, передає інформаційний ресурс ECHR. Ukrainian Aspect.

Ще в 2013 році у Хорватії був прийнятий закон про суди, що передбачав двоступеневу процедуру для надмірно тривалих проваджень: по-перше, можливо було отримати рішення голови суду, який розглядає справу, для прискорення провадження, яке могло б встановити граничний кінцевий термін в шість місяців. По-друге, було можливо отримати компенсацію за порушення права на судовий розгляд протягом розумного строку.

ЄСПЛ зауважив, що перший крок процедури є виключно прискорювальним засобом, неможливо вважати ефективним, адже він міг лише не допустити наступні порушення права на судовий розгляд протягом розумного строку, коли таке порушення вже відбулося.

А от другий (компенсаційний) засіб судового захисту міг бути ефективним. Проте і він мав обмеження: його було можливо використовувати лише в тому випадку, коли скарга відповідно до першого прискорювального засобу була підтримана і суддя, який розглядав справу, не дотримався граничного кінцевого терміну для винесення рішення.

Відтак, вирішення питання залежало від того, чи скористалися учасники провадження першим етапом засобу судового захисту. І доступність другого засобу була настільки обмежена, що вона звільняла заявників від обов’язку спочатку використати початковий, виключно прискорювальний засіб.

До слова, раніше ЄСПЛ заявив, що неробство принижує гідність ув’язненого.

Також ЄСПЛ роз’яснив, у якій мірі кандидати на держслужбу можуть критикувати майбутнього роботодавця.

Джерело:  "Судово-юридична газета"