Нове районування в Україні: чи зміниться підсудність справ у судах

Свій коментар надала Лідія Карплюк, адвокат Адвокатського об’єднання «Лещенко, Дорошенко і партнери»

У цивільному, господарському та адміністративному судочинстві серед основних критеріїв для вирішення питання підсудності справи є зареєстроване місце проживання або перебування особи, місцезнаходження юридичної особи, місцезнаходження нерухомого майна, місце заподіяння шкоди чи виконання договору, тощо.

Кримінальний процесуальний закон за загальним правилом пов'язує підсудність під час досудового розслідування з місцезнаходженням органу досудового розслідування, під час судового провадження - з місцем вчинення кримінального правопорушення чи найтяжчого з них, якщо вчинено декілька кримінальних правопорушень, або якщо місце вчинення злочину не встановлено - з місцем закінчення досудового розслідування. Звичайно, винятком є кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду (щодо корупційних правопорушень).

Після прийняття Верховною Радою України Постанови від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» виникло багато питань щодо функціонування і роботи судової системи в межах новостворених районів та відповідно підсудності справ тим чи іншим судам, адже зараз більшість населених пунктів увійшли до інших районів, ніж це було до адміністративно-територіальної реформи і виникне така ситуація, коли в межах одного району буде функціонувати кілька судів або навпаки територія, яка охоплювалася одним судом, може ввійти до кількох районів.

Проте, зміна адміністративно-територіального устрою не означає автоматичної зміни системи судоустрою, адже згідно ст. 125 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою.

Цей же Закон, у ст. 21 визначає, що місцевими загальними судами є окружні суди, які утворюються в одному або декількох районах чи районах у містах, або у місті, або у районі (районах) і місті (містах).

В Річній національній програмі під егідою Комісії Україна - НАТО на 2020 рік, затвердженій Указом Президента України від 26 травня 2020 року № 203/2020, серед пріоритетних завдань вказано забезпечення початку діяльності окружних судів (кінцевиий термін виконання - 2020 рік).

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

До Верховної Ради України Кабміном внесено законопроект № 3651 від 15.06.2020 року, пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачається, що до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку із утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах закріпленої за ними до утворення (ліквідації) районів територіальної юрисдикції, але не пізніше 1 січня 2022 року.

Аналогічної позиції притримується і Рада суддів України, у листі якої від 22.07.2020 року № 9рс-466/20-вих, адресованому головам місцевих та апеляційних загальних судів, зазначено, що до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.

Звісно, що лист Ради суддів України не є нормативно-правовим актом, тому для уникнення правової невизначеності щодо підсудності та відповідно можливих зловживань з боку учасників проваджень, очікуємо прийняття відповідних законодавчих змін: для початку - про збереження юрисдикції судів в межах раніше визначеного адміністративно-територіального устрою; а згодом, можливо, і про утворення, реорганізацію і ліквідацію діючих місцевих судів чи взагалі про зміну системи судоустрою в цілому.

Лідія Карплюк - адвокат Адвокатського об'єднання «Лещенко, Дорошенко і партнери»

Джерело: ЮРЛІГА