Робітник отримав травму під час роботи, не виконуючи завдання роботодавця: позиція ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) розглянув скаргу № 67705/14, записана як «Ідзановіч проти Хорватії».

Обставини справи

Справа стосувалася скарги заявника на те, що йому було відмовлено у проведенні усного слухання в адміністративному провадженні, порушеному ним стосовно визнання отриманих ним ушкоджень на робочому місці як виробничої травми та отриманні допомоги/виплати у зв’язку із втратою працездатності.

У травні 2010 року заявник звернувся до відділення Фонду страхування здоров’я та праці Хорватії в м. Загреб, вимагаючи визнання отриманих ним травм виробничими та надання відповідних пільг та виплат. Зі слів заявника, він разом з колегами завантажував екскаватор до вантажівки і, згадавши про робочі документи в ньому, піднявся на нього, щоб їх забрати, а коли повертався назад – упав на руку та пошкодив її. Надалі заявник звернувся до Фонду із вимогою про визнання його травми як такої, що пов’язана з виробництвом, та надати страхові виплати. Своїм рішенням від 29 листопада 2010 року Фонд відмовив заявникові у визнанні його травм виробничими та надання відповідних пільг і виплат, дійшовши висновку, що він не повинен був підніматись на спеціалізовану техніку, оскільки це не було одним із його робочих завдань. Своє рішення Фонд обґрунтував поясненнями роботодавця заявника та висновком інспектора з питань праці.

29 грудня 2010 року заявник оскаржив відмову Фонду до Вищого адміністративного суду, зазначаючи, що Фонд не вислухав його задля з’ясування того, чому він піднявся на екскаватор, хоча він і зазначав, що залишив у ньому робочі документи. Заявник також вказував, що його було виключено зі збору доказів у межах провадження у Фонді, знову підкресливши, що Фонд не заслухав його пояснень і вимагав усного судового розгляду. 3 жовтня 2013 року Вищий адміністративний суд відмовив у задоволенні позову заявника, дійшовши висновку про правильність встановлення Фондом фактів у справі. Що стосується усного судового розгляду, суд, з огляду на обставини справи, визнав її усний розгляд невиправданим. Заявник звернувся із конституційною скаргою у зв’язку із порушенням його права на справедливий суд. Своїм рішенням від 20 березня 2014 року Конституційний суд визнав його скаргу неприйнятною.

Розглянувши всі деталі, ЄСПЛ вирішив, що мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (право на справедливий суд).

Заявник вимагав 9 300 євро відшкодування матеріальної шкоди та 26 700 відшкодування моральної шкоди.

Суд не розпізнає причинно-наслідкового зв'язку між встановленим порушенням та заявленою матеріальною шкодою, тому він відхилив цю вимогу.

Що стосується моральної шкоди, суд спочатку зазначає, що згідно з національним законодавством заявник має можливість вимагати відновлення національного провадження. За цих обставин, постановляючи рішення на справедливій основі, Суд присуджує заявнику 1500 євро відшкодування моральної шкоди. Заявник вимагав 840 євро на витрати, понесені національними судами, та 1680 євро на витрати, понесені в суді. Він також вимагав 140 євро на поштові та перекладацькі витрати, понесені під час провадження у Суді. Суд задовольнив це прохання.

Джерело: "Судово-юридична газета"